- пробірувати
- —————————————————————————————пробі́руватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пробірувати — ую, уєш, недок., перех., спец. 1) Визначати кількість вагомих частин певного металу (перев. благородного) у сплавах, виробах із нього і т. ін. 2) Ставити пробу на золоті, сріблі, платині, а також на зливках, виробах з цих металів і т. ін.… … Український тлумачний словник
пробіруваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пробірувати … Український тлумачний словник
пробірування — я, с., спец. Дія за знач. пробірувати … Український тлумачний словник
пробіруватися — ується, недок., спец. Пас. до пробірувати … Український тлумачний словник